Ժողովուրդ ջան հարցումը ե՞րբ կվերջանա ու ե՞րբ կսկսենք կարդալ![]()
Հելլե Հելլե «Դա պետք է գրվի ներկա ժամանակով»
Օրհան Փամուկ «Անմեղության թանգարան»
Ջոն Կալման Ստեֆանսոն «Դրախտ և դժոխք»
Մո Յան «Գինու երկիրը»
Ջոն Սթեյնբեք «Ցասման ողկույզները»
Րյու Մուրակամի «Համարյա թափանցիկ կապույտ»
Նիլ Գեյման «Քորալայն»
Էլֆրիդե Ելինեկ «Դաշնակահարուհին»
Ջոն Վիլյամս «Սթոուներ»
Ջեֆրի Եվգենիդիս «Միջին սեռ»
Մարգտըրիտ Դյուրաս «Սիրեկանը»
Խալեդ Հոսեինի «Օդապարուկ թռցնողը»
Ժողովուրդ ջան հարցումը ե՞րբ կվերջանա ու ե՞րբ կսկսենք կարդալ![]()
Արէա (12.05.2015)
Հա Արտ, բազմակի ընտրությունը լավ միտք ա: Գուդրիդսում հա կատաղում ենք, որ բազմակի չկա:
laro (12.05.2015)
Ես էլ Մուրակամի ընտրեցի:
Փամուկից, Մուրակամիից ու Գեյմանից բացի բոլորի անունները անծանոթ էին: Գիտաֆանտաստիկան սիրածս ժանրերից չի, իսկ Մուրակամի ընտրեցի, որ հավասարակշռություն մի քիչ լինի, չնայած ինչ էլ վրեջում ընտրվի, հաճույքով կկարդամ:![]()
Եվուկ ջան, սա երևի քո իմացած Մուրակամին չի:
Էն հայտնին Հարուկի Մուրակամին է, սա Րյու Մուրակամին է՝ ավելի քչերին ծանոթ: Ու բացարձակ նման չեն իրար:
Քվեարկությունը կփակվի վաղը գիշերը:
Ահա, գիտեմ, Այվի ջան:
Հարուկիից լիքը գործ եմ կարդացել, իսկ Րյուի մենակ անունը գիտեմ, դեռ ձեռքերս չեն հասնում: Եթե Րյուն ընտրվի, լավ առիթ կլինի իրեն կարդալ:
Ի դեպ էս գիրքը ռուսերեն թարգմանել են «Երկնագույնի բոլոր երանգները», իսկ անգլերեն՝ «Համարյա թափանցիկ կապույտ». չգիտեմ որն է բնագրին ավելի մոտ, բայց ինձ երկրորդ տարբերակն ավելի է դուր գալիս, երևի որովհետև առաջինը վատ «մոխրագույն» ասոցիացիաներ է առաջացնում
Հատված գրքի ռուսերեն տարբերակից, որ մոտավորապես պատկերացնեք՝ ոնց է գրված: Մեր Լիզբեթի գրածներին է ահագին նման:
С того места, где я сидел, была видна кухня. Черный жук или таракан ползал по грязной посуде, сваленной в раковину. Лилли продолжала болтать, стирая персиковый сок с обнаженных бедер. Она болтала шлепанцем на ноге, на которой виднелись красные прожилки и синие венки. Просвечивающие сквозь кожу, они всегда мне нравились.
– И эта сука лежала там, она прогуляла работу, притворившись больной, но на самом деле весь день развлекалась с типами вроде тебя. Ни хера себе! Она тоже ширялась?
– Джексон не позволил бы. Будет крутой отходняк. Поэтому он считает, что девицам нельзя ширяться. А что, она работает у тебя? Она много смеялась, курила слишком много травки и потом еще сильнее ржала.
– Ты считаешь, что ее нужно уволить?
– Но она же их привлекает, верно?
– Ну конечно, с таким-то задом!
Таракан вылез на тарелку, на которой оставались капли кетчупа; его спинка была испачкана жиром.
Когда давишь тараканов, из них выходят жидкости самых разных цветов. Возможно, у этого брюхо заполнено красным.
Yevuk (12.05.2015)
Չեմ մասնակցի, բայց Մո Յանը հետաքրքրեց:
The cake is a lie.
Ով Փամուկին ձայն տա՝ ընտրակաշառք եմ խոստանում![]()
Մինչև գիշեր ժամանակ կա. հանկարծ նենց չլինի՝ հավասար թվի վրա կանգնենք:
Սպասեք «Գինու երկրից» ու «Անմեղության թանգարանից» էլ հատվածներ բերեմ:
Երկուսն էլ կարդում եմ:
Էս Գինու երկիրը լրիվ խփած գործ ա. սաղ խմուկ են, ու գրածի ոճից մտածում եմ, որ հեղինակն էլ
— За мной идите. Вы у меня три стакана выпили, что же я — буду заставлять вас бегать понапрасну? Вот не выпей вы их, передал бы секретарше в кабинете парторга, и все дела.
В тусклом стекле на выходе следователь увидел собственное лицо и невольно вздрогнул: серое от усталости, оно показалось незнакомым. Когда он выходил, скрипнувшая дверь спружинила и хлопнула его по заду. Он пошатнулся и чуть не упал, но, к счастью, бритоголовый протянул руку и подхватил его. От красоты слепящего солнечного света закружилась голова и потемнело в глазах, ноги стали ватными, в ушах зазвенело.
— Похоже, я немного пьян? — обратился он к спутнику.
— Какое пьян, начальник! — замахал тот руками. — Такой видный человек, как можно! У нас тут ежели кто напьется, так не из интеллигентных, не из культурных. Те, что «белый снег солнечной весной», не напиваются. Вы ведь из таких — значит, не пьян.
Sambitbaba (13.05.2015)
«Անմեղության թանգարանը» սիրուն սիրային պատմություն է, որտեղ երևում են Թուրքիայի բարքերը, ավանդույթները, մարդկանց նիստուկացը, մտածելակերպը: Հավեսն ա:
Էս հատվածն էլ եմ ռուսերեն դնում, որովհետև կարծում եմ, ռուսերեն կարդացողներն ավելի շատ են, քան անգլերեն կարդացողները.
— Ты и с другими девушками здесь математикой занимаешься? — Казалось, она прочитала мои мысли, выдав себя лишь насмешливым движением бровей.
— Других девушек нет.
— Сибель-ханым бывает у нас в магазине. Она очень красивая, очень приятная девушка. Когда у вас свадьба?
— У нас помолвка через полтора месяца. Этот зонтик тебе подойдет?
Я предложил ей летний зонтик, купленный матерью в Ницце. Она сказала, что не может появиться в магазине с ним. К тому же теперь ей хотелось непременно уйти, и зонтик был уже не так и важен: «Дождь, кажется, закончился». Когда она стояла в дверях, я с тревогой почувствовал, что больше никогда не увижу ее.
— Пожалуйста, приходи еще, и просто попьем чаю, — попросил я.
— Не обижайтесь, Кемаль-бей, но я не хочу приходить. Вы сами знаете, я больше не приду. Не беспокойтесь, я никому не скажу, что вы меня целовали.
Sambitbaba (13.05.2015)
Չեմ կարում կողմնորոշվեմ![]()
Ես Ռյու Մուրակամի շատ շուտ կարդացել եմ (հենց «Համարյա անվերջ թափանցիկ կապույտը» (սենց ա ճապոներենից բառացի թարգմանած, ըստ գուգլ որոնման) ու 69-ի սկիզբները): Հիշում եմ, որ չէի հավանել, բայց որ հիշում եմ, թե ինչը կոնկրետ դուրս չէր եկել, մտածում եմ, որ եթե հիմա կարդայի՝ շատ կսիրեիԴրա համար էդ գրքին եմ կողմ քվեարկում, չնայած որ, դժվար նորից կարդամ:
Այս պահին թեմայում են 1 հոգի. (0 անդամ և 1 հյուր)
Էջանիշներ